зморожений
ЗМОРОЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зморозити 1. // у знач. прикм. Що було причиною їх смерті? Голод? Холод? .. Тіла їх були сині, скостенілі, зморожені (Фр., II, 1950, 36); Марія почувала, як останні залишки сил покидали її нечутно, мов іржаві пелюстки зморожену квітку, і боялась тільки одного - крововиливу (Козл., Лелеки.., 1953, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зморожений | зморожена | зморожене | зморожені |
Родовий | змороженого | змороженої | змороженого | зморожених |
Давальний | змороженому | змороженій | змороженому | змороженим |
Знахідний | зморожений, змороженого | зморожену | зморожене | зморожені, зморожених |
Орудний | змороженим | змороженою | змороженим | змороженими |
Місцевий | на/у змороженому, змороженім | на/у змороженій | на/у змороженому, змороженім | на/у зморожених |