змурований
ЗМУРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змурувати. Були ж ми і в Святогорськім І церков бачили, змуровану Самборським, І плавали в ридвані на Донці (Г.-Арт., Байки.., 1958, 144); Пройшло [солдатське серце] - і теплом своїм добрим зогріло.. Красуні Варшави розтерзане тіло, Змуровані чехом старі городи (Бажан, Роки, 1957, 257).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | змурований | змурована | змуроване | змуровані |
Родовий | змурованого | змурованої | змурованого | змурованих |
Давальний | змурованому | змурованій | змурованому | змурованим |
Знахідний | змурований, змурованого | змуровану | змуроване | змуровані, змурованих |
Орудний | змурованим | змурованою | змурованим | змурованими |
Місцевий | на/у змурованому, змурованім | на/у змурованій | на/у змурованому, змурованім | на/у змурованих |