зміліти
ЗМІЛІТИ, іє, док. Стати мілким. Зміліли гомінкі гірські річки, а струмок посеред вулиці Чабан-Таша мало не пересох (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260); На підставі літологічного складу і палеонтологічних решток можна твердити, що під кінець міоцену море на півдні Російської платформи остаточно зміліло, опрісніло і в узбережній частині розпалося на окремі незначні басейни (Геол. Укр., 1959, 348).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змілію | зміліємо |
2 особа | змілієш | змілієте |
3 особа | зміліє | зміліють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змілів | зміліли |
Жіночий рід | зміліла | |
Середній рід | зміліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зміліймо | |
2 особа | змілій | змілійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | змілівши |