змінник
ЗМІННИК, а, ч. Той, хто замінює кого-небудь на роботі. Біля неї [мартенівської печі] змінювалися.. він, Михайло Онищенко і Микола Степаненко. Усі три змінники берегли піч (Рудь, Гомін.., 1959, 100); Після закінчення роботи токар зобов'язаний: 1. Підготувати верстат для здачі зміннику (Токарна справа.., 1957, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | змінник | змінники |
Родовий | змінника | змінників |
Давальний | змінникові, зміннику | змінникам |
Знахідний | змінника | змінників |
Орудний | змінником | змінниками |
Місцевий | на/у зміннику, змінникові | на/у змінниках |
Кличний | зміннику | змінники |