знавецтво
ЗНАВЕЦТВО, а, с., мист. Володіння практичними знаннями, необхідними для визначення достовірності мистецького твору, його авторства, часу і місця створення .
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | знавецтво | знавецтва |
Родовий | знавецтва | знавецтв |
Давальний | знавецтву | знавецтвам |
Знахідний | знавецтво | знавецтва |
Орудний | знавецтвом | знавецтвами |
Місцевий | на/у знавецтві | на/у знавецтвах |
Кличний | знавецтво | знавецтва |