зношення
ЗНОШЕННЯ, я, с. Дія за знач. зносити і стан за знач. зноситися. Несвоєчасне змащування верстата є причиною швидкого зношення його деталей (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 210); Ми ще часто спостерігаємо великий розрив між одержанням результатів праці вчених та використанням їх у народному господарстві. За сучасних умов такий розрив загрожує новому, прогресивному, «моральним зношенням» (Веч. Київ, 10.V 1961, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зношення | зношення |
Родовий | зношення | зношень |
Давальний | зношенню | зношенням |
Знахідний | зношення | зношення |
Орудний | зношенням | зношеннями |
Місцевий | на/у зношенні | на/у зношеннях |
Кличний | зношення | зношення |