зрезигнувати
ЗРЕЗИГНУВАТИ, ую, уєш, док., діал. Відмовитися, зректися. Залізницею до Криворівні не доїдеш,.. я мусив зрезигнувати і швидше податися додому (Коцюб., III, 1956, 339); Він відчував уже ту хвилю, коли прийдеться йому зрезигнувати з усіх планів на майбутнє, зрезигнувати з науки, наукової праці, не доборовшися на цьому полі ні до якого успіху (Круш., Буденний хліб.., 1960, 127).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зрезигную | зрезигнуємо |
2 особа | зрезигнуєш | зрезигнуєте |
3 особа | зрезигнує | зрезигнують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зрезигнував | зрезигнували |
Жіночий рід | зрезигнувала | |
Середній рід | зрезигнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зрезигнуймо | |
2 особа | зрезигнуй | зрезигнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зрезигнувавши |