зроджений
ЗРОДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зродити. І мислиш, то не снів уява, Не порох пожовтілих книг - Човни летючі Святослава І хижоокий печеніг, І скрип Батиєвих повозок. Неволі соромотні дні, І, зроджений в диму та грозах, Козак-нетяга на коні (Рильський, II, 1960, 208); В терпінню зроджена любов, як смуток, вічна... і, як біль, правдива... (У. Кравч., Вибр., 1958, 174); Хай же пісня, зроджена в цю ніч, Владно рушить в сіцілійську даль.. Бо балада, що створив співець, Піснею про Леніна була (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зроджений | зроджена | зроджене | зроджені |
Родовий | зродженого | зродженої | зродженого | зроджених |
Давальний | зродженому | зродженій | зродженому | зродженим |
Знахідний | зроджений, зродженого | зроджену | зроджене | зроджені, зроджених |
Орудний | зродженим | зродженою | зродженим | зродженими |
Місцевий | на/у зродженому, зродженім | на/у зродженій | на/у зродженому, зродженім | на/у зроджених |