зужитковувати
ЗУЖИТКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗУЖИТКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Використовувати, застосовувати. - В мене стільки охоти, енергії, запалу, мені так хочеться поміряти, зужиткувати свої сили, розмахнути крильми (Коб., III, 1956, 14); Експлуататор бачить [в гуцулах] лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар, брудне narz&281;dzie pracy [знаряддя праці], котре треба зужиткувати до останку (Хотк., II, 1966, 386).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зужитковую | зужитковуємо |
2 особа | зужитковуєш | зужитковуєте |
3 особа | зужитковує | зужитковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зужитковуватиму | зужитковуватимемо |
2 особа | зужитковуватимеш | зужитковуватимете |
3 особа | зужитковуватиме | зужитковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зужитковував | зужитковували |
Жіночий рід | зужитковувала | |
Середній рід | зужитковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зужитковуймо | |
2 особа | зужитковуй | зужитковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зужитковуючи | |
Минулий час | зужитковувавши |