зчеп
ЗЧЕП, у, ч., техн. 1. Пристрій, за допомогою якого зчіплюють між собою машини, вагони і т. ін. Трактор проїхав кілька метрів і забуксував. Потім виборсався, та загрузли сани. Смикаючи їх, трактор порвав зчеп і вигріб під собою глибоку яму (Хор., Ковила, 1960, 95).
2. Кілька сільськогосподарських машин, залізничних платформ і т. ін., зчеплених разом. Високу продуктивність дає зчеп з двох і навіть з трьох сівалок (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 270); - Ти будеш сівальником на зчепі (Рудь, Гомін.., 1959, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зчеп | зчепи |
Родовий | зчепу | зчепів |
Давальний | зчепові, зчепу | зчепам |
Знахідний | зчеп | зчепи |
Орудний | зчепом | зчепами |
Місцевий | на/у зчепі | на/у зчепах |
Кличний | зчепе | зчепи |