квасний
КВАСНИЙ, а, е. 1. Прикм. до квас 1. Квасний запах; Квасні хлібці.
@ Квасний патріотизм, ірон. - схиляння перед відсталими формами життя й побуту своєї країни, вихваляння всього свого й відкидання чужого. Сатиричне висміювання квасного «патріотизму» тут [у поемі «Сон»] полягає в суперечності між словами й ділами псевдопатріотів (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 167).
2. розм., рідко. Те саме, що кислий. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Кобр., Вибр., 1954, 124); Солонину їм, квасним молоком попиваю (Стеф., III, 1954, 39).
3. перен., розм., рідко. Незадоволений, кислий (про вираз обличчя). - Їду,- сказав панотець з квасною міною (Фр., II, 1950, 368).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | квасний | квасна | квасне | квасні |
Родовий | квасного | квасної | квасного | квасних |
Давальний | квасному | квасній | квасному | квасним |
Знахідний | квасний, квасного | квасну | квасне | квасні, квасних |
Орудний | квасним | квасною | квасним | квасними |
Місцевий | на/у квасному, кваснім | на/у квасній | на/у квасному, кваснім | на/у квасних |