кватроченто
КВАТРОЧЕНТО, невідм., с. Італійська назва 15-го ст., періоду розквіту архітектури, культури і мистецтва Італії епохи раннього Відродження; світоглядні принципи і тенденції цього періоду вплинули на мистецтво наступних століть – від класицизму і романтизму до певної спрямованості в розвитку культури взагалі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кватроченто | кватроченто |
Родовий | кватроченто | кватроченто |
Давальний | кватроченто | кватроченто |
Знахідний | кватроченто | кватроченто |
Орудний | кватроченто | кватроченто |
Місцевий | на/у кватроченто | на/у кватроченто |
Кличний | кватроченто | кватроченто |