квітникарка
КВІТНИКАРКА, и, ж. 1. Жін. до квітникар. Цей талант квітникарки відкрився в Ліни несподівано після переїзду сюди з суворих північних країв (Гончар, Тронка, 1963, 165).
2. Те саме, що квіткарка. Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Смолич, II, 1958, 113); Француз затримав свою машину біля одної з квітникарок, взяв у неї букетик синіх.. фіалок (Загреб., Європа. Захід, 1961, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | квітникарка | квітникарки |
Родовий | квітникарки | квітникарок |
Давальний | квітникарці | квітникаркам |
Знахідний | квітникарку | квітникарок |
Орудний | квітникаркою | квітникарками |
Місцевий | на/у квітникарці | на/у квітникарках |
Кличний | квітникарко | квітникарки |