кедр
КЕДР, а, ч. 1. Південне вічнозелене хвойне дерево. Полум'я в неї велике палало на вогнищі, й запах Кедра сухого й пахучої туї далеко по всьому Острові линув (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 98); Кедри, магнолії, пальми й олеандри розкидані були групами тут і там (Смолич, І, 1958, 56); * У порівн. Мов кедр серед поля Ливанського,- у кайданах Став Гус перед ними! (Шевч., І, 1963, 267).
2. Народна назва деяких видів сосни, що дають їстівне насіння - так звані кедрові горішки. У п'ятдесятирічному віці кедр дає перший урожай смачних і поживних горіхів, потрібних для одержання цінної олії (Хлібороб Укр., З, 1969, 47); Зимові спори гриба заражають сибірський кедр і веймутову сосну (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 396).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кедр | кедри |
Родовий | кедра | кедрів |
Давальний | кедрові, кедру | кедрам |
Знахідний | кедр | кедри |
Орудний | кедром | кедрами |
Місцевий | на/у кедрі | на/у кедрах |
Кличний | кедре | кедри |
кедровий
КЕДРОВИЙ, а, е. Прикм. до кедр. Найбільший попит мають горіхи волоські (грецькі), ліщинні, кедрові (Укр. страви, 1957, 315); Кедровий бір; // Зробл. з кедра. А він собі, узявшись в боки, По кровлі [даху] кедрових палат В червленій ризі похожав (Шевч., II, 1953, 70); Іван та й Михайло отак співали за [про] молодії літа, що їх на кедровім мості здогонили (Стеф., І, 1949, 70); // Який добувають із насіння кедра (у 2 знач.). Кедрова олія.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кедровий | кедрова | кедрове | кедрові |
Родовий | кедрового | кедрової | кедрового | кедрових |
Давальний | кедровому | кедровій | кедровому | кедровим |
Знахідний | кедровий, кедрового | кедрову | кедрове | кедрові, кедрових |
Орудний | кедровим | кедровою | кедровим | кедровими |
Місцевий | на/у кедровому, кедровім | на/у кедровій | на/у кедровому, кедровім | на/у кедрових |