кират
КИРАТ, а, ч., заст. Устаткування для перенесення тяглової сили коней або волів до обертальних частин молотарки, січкарні тощо; кінний привод. Роблять людиська, як ті коні в кираті, довбають святу земленьку (Фр., IV, 1950, 7); Мав [Чумак] згодом свою молотарку з киратом і молотив нею людям по всіх сусідніх селах (Кучер, Прощай.., 1957, 307).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кират | кирати |
Родовий | кирата | киратів |
Давальний | киратові, кирату | киратам |
Знахідний | кират | кирати |
Орудний | киратом | киратами |
Місцевий | на/у кираті | на/у киратах |
Кличний | кирате | кирати |