китаєзнавець
КИТАЄЗНАВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із китаїстики; китаїст, синолог. Автор виразно, хоч надто стисло, подає коротку біографію двох прославлених українських китаєзнавців - Єгора Федоровича Тимківського і Йосипа Павловича Войцехівського (Літ. газ., 29.IX 1959, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | китаєзнавець | китаєзнавці |
Родовий | китаєзнавця | китаєзнавців |
Давальний | китаєзнавцеві, китаєзнавцю | китаєзнавцям |
Знахідний | китаєзнавця | китаєзнавців |
Орудний | китаєзнавцем | китаєзнавцями |
Місцевий | на/у китаєзнавці, китаєзнавцеві | на/у китаєзнавцях |
Кличний | китаєзнавцю | китаєзнавці |