кондор
КОНДОР, а, ч. Великий хижий птах з голою головою та шиєю, що живиться переважно падлом; водиться в Південній Америці. З хижих птахів на особливу увагу заслуговує кондор.., що належить до ряду американських грифів (Посібник з зоогеогр., 1956, 44); Стоїть закутий У клітку лев. А поруч з ним кондор розправив крила І гріє їх на сонці веснянім... (Олесь, Вибр., 1958, 331); * У порівн. Тепер, як кондор над рябцями, він [літак] кружляв.. над ворожими головами (Панч, І, 1956, 125).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кондор | кондори |
Родовий | кондора | кондорів |
Давальний | кондорові, кондору | кондорам |
Знахідний | кондор, кондора | кондори, кондорів |
Орудний | кондором | кондорами |
Місцевий | на/у кондорі | на/у кондорах |
Кличний | кондоре | кондори |