контрактив
КОНТРАКТИВ, -у, ч. Спеціальний фінансовий документ, рахунок, згідно з яким в бухгалтерських документах підприємства зменшують вартість певного активу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контрактив | контрактиви |
Родовий | контрактиву | контрактивів |
Давальний | контрактивові, контрактиву | контрактивам |
Знахідний | контрактив | контрактиви |
Орудний | контрактивом | контрактивами |
Місцевий | на/у контрактиві | на/у контрактивах |
Кличний | контрактиве | контрактиви |