королиця
КОРОЛИЦЯ1, і, ж., діал. Королева (у 3 знач.). З'їла царя й царицю, короля й королицю (Сл. Гр.).
КОРОЛИЦЯ2, і, ж. (Chrysanthemum leucanthemum L.). Багаторічна дика трав'яниста рослина, що має жовті або білі квітки з жовтими осередками; польова ромашка; білий ромен. Літо ще не встигло прив'ялити буйну зелень весни, але вже жбурнуло на луги понад Ворсклою повні жмені жовтогарячих королиць (Дмит., Обпалені.., 1962, 15); На лісових галявинах білими скатертинами стеляться квіти королиці (Веч. Київ, 26.VІ 1961, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | королиця | королиці |
Родовий | королиці | королиць |
Давальний | королиці | королицям |
Знахідний | королицю | королиці, королиць |
Орудний | королицею | королицями |
Місцевий | на/у королиці | на/у королицях |
Кличний | королице | королиці |