кособочитися
КОСОБОЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Кривитися, ставати косо. - Тільки що дзвонили з обкому комсомолу,- говорив комсорг, звертаючись то до парторга, то до Зарічного, але при цьому не забуваючи щомить поправляти бордову краватку, яка зрадливо кособочилась, жмакала випрасуваний комірець (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 145); // перен. Ставитися до кого-небудь вороже, зневажливо, з презирством. Миронець зціпив зуби і.. вирішив не здаватися. Люди довірили йому господарство, перед людьми й звітуватиме. А що начальство почало на нього кособочитись, то дарма (Д. Бедзик. Серце.., 1961, 76).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кособочуся | кособочимося |
2 особа | кособочишся | кособочитеся |
3 особа | кособочиться | кособочаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кособочитимуся | кособочитимемося |
2 особа | кособочитимешся | кособочитиметеся |
3 особа | кособочитиметься | кособочитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кособочився | кособочилися |
Жіночий рід | кособочилася | |
Середній рід | кособочилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кособочмося | |
2 особа | кособочся | кособочтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кособочачись | |
Минулий час | кособочившись |