кравчик
КРАВЧИК1, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до кравець. Коли б то коханка на сукню набрала, А я - щоб був кравчик (Крим., Вибр., 1965, 103); Бондар, кравчик, селянин - Всі працюють як один (Перв., Райдуга.., 1960, 95).
2. заст. Учень кравця; кравецький підмайстер. То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики.. зібралися на ярмарок погулять (Кв.-Осн., II, 1956, 19); І шевчик або кравчик посила їй [Катрі] навздогінці.. солодкомовні привіти (Мирний, IV, 1955, 296).
КРАВЧИК2, а, ч. (Lethrus apterus.). Жук родини пластинчатовусих, який пошкоджує сходи соняшника, буряків, зернових, баштанних та інших сільськогосподарських культур; головач (у 3 знач.). Для боротьби з кравчиком посіви соняшника обкопують ловильними канавками (Ол. та ефір. культ., 1956, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кравчик | кравчики |
Родовий | кравчика | кравчиків |
Давальний | кравчикові, кравчику | кравчикам |
Знахідний | кравчика | кравчиків |
Орудний | кравчиком | кравчиками |
Місцевий | на/у кравчику, кравчикові | на/у кравчиках |
Кличний | кравчику | кравчики |