кумирня
КУМИРНЯ, і, ж. Язичеська молитовня з кумирами. Царі Самі собі побудували Храми, кумирні, олтарі (Шевч., II, 1953, 351); // Звичайно про буддійську молитовню. - Історія цього бога,- каже професор, - починається з останньої китайської війни. До того часу Будда спокійно спостерігав життя в кумирні. Його вкрав, звичайно, матрос експедиційного загону (Ю. Янов., II, 1958, 55); * У порівн. Тіні коротшають. Туляться вони під виступи водограїв, заповзають під дахи, низько напущені над стінами, наче в китайських кумирнях (Тулуб, Людолови, II, 1957, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кумирня | кумирні |
Родовий | кумирні | кумирень |
Давальний | кумирні | кумирням |
Знахідний | кумирню | кумирні |
Орудний | кумирнею | кумирнями |
Місцевий | на/у кумирні | на/у кумирнях |
Кличний | кумирне | кумирні |