кумулятивний
КУМУЛЯТИВНИЙ, а, е. Прикм. до кумуляція. Деякі отрутохімікати.. дуже стійкі у зовнішньому середовищі, мають великі кумулятивні властивості - у грунті зберігаються роками, нагромаджуються в рослинах (Веч. Київ, 24.V 1971, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кумулятивний | кумулятивна | кумулятивне | кумулятивні |
Родовий | кумулятивного | кумулятивної | кумулятивного | кумулятивних |
Давальний | кумулятивному | кумулятивній | кумулятивному | кумулятивним |
Знахідний | кумулятивний, кумулятивного | кумулятивну | кумулятивне | кумулятивні, кумулятивних |
Орудний | кумулятивним | кумулятивною | кумулятивним | кумулятивними |
Місцевий | на/у кумулятивному, кумулятивнім | на/у кумулятивній | на/у кумулятивному, кумулятивнім | на/у кумулятивних |