лектини
ЛЕКТИНИ, -ів, мн. Біологічно активні білки рослинного походження, які вибірково реагують з вуглеводами; відіграють ключову роль в процесах біологічного розпізнавання на молекулярному рівні; в організмі людини ендогенні лектини відіграють важливу роль в процесах фертилізації, імунної відповіді, антибактеріального та противірусного захисту, кліренсу, апоптозу тощо; екзогенні рослинні лектини набули широкого застосування як інструмент для дослідження цитомембран тваринної клітини, що різняться за своїм вуглеводним складом: у випадку імуногематологічних та ендокринних захворювань, інфекційного процесу та розвитку новоутворень тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лектини | |
Родовий | лектинів | |
Давальний | лектинам | |
Знахідний | лектини | |
Орудний | лектинами | |
Місцевий | на/у лектинах | |
Кличний | лектини |
лектин
ЛЕКТИН, -у, ч. Див. лектини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лектин | лектини |
Родовий | лектину | лектинів |
Давальний | лектинові, лектину | лектинам |
Знахідний | лектин | лектини |
Орудний | лектином | лектинами |
Місцевий | на/у лектині | на/у лектинах |
Кличний | лектине | лектини |