лисина
ЛИСИНА, и, ж . 1. Місце на голові, де випало і не росте волосся. На голові блищала лисина (Тесл., Вибр., 1936, 99); Волосся він зачісував з потилиці на лоб, щоб якось замаскувати лисину (Руд., Вітер.., 1958, 176).
@Хоч на лисині паси (роби) що - немає місця для чого-небудь. - От тепер і пострибайте без земельки, а худобу хоч на лисині паси! (Панч, II, 1956, 392).
2. перен . Ділянка землі, позбавлена рослинності. Ремінь вирішив тишком залатати оці лисини, що виникли після лихої вирубки буку (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 176); // Ділянка чого-небудь, яка своїм виглядом відрізняється від навколишніх ділянок (гола, світла і т. ін.). Зала двигтить золотими огнями: райдужним дощем блискучих іскор пирскають хрусталеві пацьорки, сяють мармурові лисини (Вас., II, 1959, 551); Вже горби з-під снігу лисинами, Голосніший стук і сміх, Вже з піснями розколисаними Голий березень надбіг (Рильський, І, 1960, 291).
3. Біла пляма на лобі деяких тварин. Мій кінь вороний так, як хмара, літає, І лисина в лобі - як з місяця ріг (Бор., Тв., 1957, 74); По білих лисинах на лобах одразу можна було пізнати худобу Окунів (Стельмах, Хліб.., 1959, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лисина | лисини |
Родовий | лисини | лисин |
Давальний | лисині | лисинам |
Знахідний | лисину | лисини |
Орудний | лисиною | лисинами |
Місцевий | на/у лисині | на/у лисинах |
Кличний | лисино | лисини |