лишайник
ЛИШАЙНИК, а, ч. Нижча рослина, тіло якої складається з гриба і водорості; росте на камінні, корі дерев, на землі. У вологих, затінених місцях мох і лишайники можуть вкривати камінь, пень або стовбур дерева з усіх боків (Наука.., 8, 1961, 35); Прозелень в очах Стадницького схожа на потріскані в час дозрівання цятки лишайників, що виростають на старих воротях чи хвіртках (Стельмах, І, 1962, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лишайник | лишайники |
Родовий | лишайнику | лишайників |
Давальний | лишайникові, лишайнику | лишайникам |
Знахідний | лишайник | лишайники |
Орудний | лишайником | лишайниками |
Місцевий | на/у лишайнику | на/у лишайниках |
Кличний | лишайнику | лишайники |