лізолецитин
ЛІЗОЛЕЦИТИН, -у, ч., біол. Органічна речовина, продукт відщеплення від лецитину ненасиченої жирної кислоти; спричинює руйнування еритроцитів і гемоліз; утворюється в організмі тварин при діянні отрути кобр, гримучих змій, скорпіонів, бджіл та деяких мікроорганізмів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лізолецитин | лізолецитини |
Родовий | лізолецитину | лізолецитинів |
Давальний | лізолецитинові, лізолецитину | лізолецитинам |
Знахідний | лізолецитин | лізолецитини |
Орудний | лізолецитином | лізолецитинами |
Місцевий | на/у лізолецитині | на/у лізолецитинах |
Кличний | лізолецитине | лізолецитини |