мазуха
МАЗУХА, и, ж. , розм . Жін. до мазун. Мартоха немов спішилася натішитись сею дитиною і пестила її так, що Пріська з Улянкою аж зненавиділи мазуху (Л. Укр., III, 1952, 667); Хоче [Мирон] відійти від ліжка, але в цей час його охоплюють тонкі рученята дев'ятилітньої мазухи (Стельмах, Хліб... 1959, 388).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мазуха | мазухи |
Родовий | мазухи | мазух |
Давальний | мазусі | мазухам |
Знахідний | мазуху | мазух |
Орудний | мазухою | мазухами |
Місцевий | на/у мазусі | на/у мазухах |
Кличний | мазухо | мазухи |