марновір
МАРНОВІР, а, ч. Забобонний чоловік.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | марновір | марновіри |
Родовий | марновіра | марновірів |
Давальний | марновірові, марновіру | марновірам |
Знахідний | марновіра | марновірів |
Орудний | марновіром | марновірами |
Місцевий | на/у марновірі, марновірові | на/у марновірах |
Кличний | марновіре | марновіри |