маєтність
МАЄТНІСТЬ, ності, ж. 1. тільки одн., рідко . Те саме, що майно 1. Він вже став заможним, мав маєтність і був кандидатом на правдивого дідича з селян (Н.-Лев., IV, 1956, 55); [Гібсон:] У вас було забезпечене майбутнє, вільне життя, маєтність, гарна дружина (Собко, П'єси, 1958, 93).
2. перев. мн., заст. Маєток (у 1 знач.). Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями (Стор., І, 1957, 365); Велика Жовтнева революція відібрала від капіталістів і поміщиків їх привілеї і їх багатства, віддала всі їх маєтності визискуваним раніше трудівникам.. на вічне володіння (Смолич, VI, 1959, 541).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маєтність | маєтності |
Родовий | маєтності, маєтности | маєтностей |
Давальний | маєтності | маєтностям |
Знахідний | маєтність | маєтності |
Орудний | маєтністю | маєтностями |
Місцевий | на/у маєтності | на/у маєтностях |
Кличний | маєтносте | маєтності |