мисливство
МИСЛИВСТВО, а, с. Добування диких звірів і птахів з метою використання їх м'яса, хутра і т. ін. Грузд, господар хатини, був з підкарпатського села і жив з мисливства (Петльов., Хотинці, 1949, 140); У степовій та лісостеповій смугах населення переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання - до землеробства (Іст. СРСР, І, 1957, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мисливство | мисливства |
Родовий | мисливства | мисливств |
Давальний | мисливству | мисливствам |
Знахідний | мисливство | мисливства |
Орудний | мисливством | мисливствами |
Місцевий | на/у мисливстві | на/у мисливствах |
Кличний | мисливство | мисливства |