мордент
МОРДЕНТ, -у, ч., муз. Мелодійна прикраса, різновид мелізму; означає чергування основного звуку з допоміжним; усі морденти виконуються за рахунок тривалості основної ноти; мордент, як і трель, позначається своєрідною хвилястою лінією, але мордент позначається перекресленою лінією (грається коротким, щипкоподібним рухом).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мордент | морденти |
Родовий | морденту | мордентів |
Давальний | мордентові, морденту | мордентам |
Знахідний | мордент | морденти |
Орудний | мордентом | мордентами |
Місцевий | на/у морденті | на/у мордентах |
Кличний | морденте | морденти |