мудрований
МУДРОВАНИЙ, а, е, розм. 1. Вишукано, вигадливо зроблений, пошитий і т. ін. Гарненькі шляхетні панянки в мудрованих зачісках та легких, як хмаринка, вбраннях відтанцювали мазурку (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 50); Шляхтянки з служницями вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 7).
2. Хитрий, виверткий. - То Шпак мудрований хотів мене звести, - Жалівся менший брат [голуб] (Гл., Вибр., 1951, 77); 3 голови ніяк не міг викинути [князь] й забути образу від реєстровців Косінського та муаровану відповідь коронних гетьманів (Ле, Наливайко, 1957, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мудрований | мудрована | мудроване | мудровані |
Родовий | мудрованого | мудрованої | мудрованого | мудрованих |
Давальний | мудрованому | мудрованій | мудрованому | мудрованим |
Знахідний | мудрований, мудрованого | мудровану | мудроване | мудровані, мудрованих |
Орудний | мудрованим | мудрованою | мудрованим | мудрованими |
Місцевий | на/у мудрованому, мудрованім | на/у мудрованій | на/у мудрованому, мудрованім | на/у мудрованих |