муфель
МУФЕЛЬ, я, ч.. Вогнетривка камера, у яку вміщують вироби з кераміки, фарфору тощо для їх нагрівання або випалювання в муфельній печі, захищаючи від продуктів горіння. Муфель, у якому знаходиться виріб, являє собою закритий ящик з вогнетривкої цегли або графіту; ящик вмуровують у піч і нагрівають зовні (Практ. з машинозн., 1957, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | муфель | муфелі |
Родовий | муфеля | муфелів |
Давальний | муфелеві, муфелю | муфелям |
Знахідний | муфель | муфелі |
Орудний | муфелем | муфелями |
Місцевий | на/у муфелі | на/у муфелях |
Кличний | муфелю | муфелі |
муфля
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | муфля | муфлі |
Родовий | муфлі | муфель |
Давальний | муфлі | муфлям |
Знахідний | муфлю | муфлі |
Орудний | муфлею | муфлями |
Місцевий | на/у муфлі | на/у муфлях |
Кличний | муфле | муфлі |