міжнародник
МІЖНАРОДНИК, а, ч. 1. Фахівець з питань міжнародної політики, міжнародного права. Обов'язок лекторів-міжнародників - допомогти кожній радянській людині до кінця усвідомити всю велич покладеної історією на комуністів, на Радянський Союз місії в боротьбі за забезпечення міцного, тривалого миру, за відвернення світової термоядерної війни (Ком. Укр., 12, 1963, 20).
2. Те саме, що інтернаціоналіст. Ми - противники національної ворожнечі, національного розбрату, національної відособленості. Ми - міжнародники, інтернаціоналісти (Ленін, 30, 1951, 263).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міжнародник | міжнародники |
Родовий | міжнародника | міжнародників |
Давальний | міжнародникові, міжнароднику | міжнародникам |
Знахідний | міжнародника | міжнародників |
Орудний | міжнародником | міжнародниками |
Місцевий | на/у міжнароднику, міжнародникові | на/у міжнародниках |
Кличний | міжнароднику | міжнародники |