місцинка
МІСЦИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до місцина. Вона [темрява] вступала скрізь у кожну місцинку землі, покривала степ чорним накриттям (Гр., II, 1963, 431); Оксен стає на ноги, але стоять йому важко, невидима сила водить його з боку на бік.. і він ніяк не може собі вибрати стійкої місцинки на підлозі (Тют., Вир, 1964, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | місцинка | місцинки |
Родовий | місцинки | місцинок |
Давальний | місцинці | місцинкам |
Знахідний | місцинку | місцинки |
Орудний | місцинкою | місцинками |
Місцевий | на/у місцинці | на/у місцинках |
Кличний | місцинко | місцинки |