набризкувати
НАБРИЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБРИЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками. Він показав йому закровавлену палку і кроваві крапки по стіні, що набризкали з неї (Фр., IV, 1950, 231).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набризкую | набризкуємо |
2 особа | набризкуєш | набризкуєте |
3 особа | набризкує | набризкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набризкуватиму | набризкуватимемо |
2 особа | набризкуватимеш | набризкуватимете |
3 особа | набризкуватиме | набризкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набризкував | набризкували |
Жіночий рід | набризкувала | |
Середній рід | набризкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набризкуймо | |
2 особа | набризкуй | набризкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | набризкуючи | |
Минулий час | набризкувавши |