наверзтися
НАВЕРЗТИСЯ, зеться, док., безос., розм. 1. Багато наснитися чогось неприємного або дивного. Оце заснула була, та й такого мені наверзлося, що й купи не держиться (Сл. Гр.); - Як лягали спати, то не так голову положили: або дуже високо, або низько. Ото кров і прилила та й наверзлося такого (Мирний, III, 1954, 307).
2. Виникнути в думці, в уяві. [Терпелиха:] Коли тобі що і наверзеться на ум, то подумай, для кого і для чого виходиш.. замуж [заміж) (Котл., II, 1953, 23).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наверзуся | наверземося |
2 особа | наверзешся | наверзетеся |
3 особа | наверзеться | наверзуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наверзся | наверзлися |
Жіночий рід | наверзлася | |
Середній рід | наверзлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наверзімося | |
2 особа | наверзися | наверзіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наверзшись |