навічний
НАВІЧНИЙ, а, е. Те саме, що вічний 1. Настирлива політика насильного окатоличення українського населення була також одним із засобів навічного закріплення цих [західноукраїнських] народів у колоніальному ярмі, засобом протидіяння орієнтаціям на Східну Україну і Росію (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 133).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | навічний | навічна | навічне | навічні |
Родовий | навічного | навічної | навічного | навічних |
Давальний | навічному | навічній | навічному | навічним |
Знахідний | навічний, навічного | навічну | навічне | навічні, навічних |
Орудний | навічним | навічною | навічним | навічними |
Місцевий | на/у навічному, навічнім | на/у навічній | на/у навічному, навічнім | на/у навічних |