назувати
НАЗУВАТИ, аю, аєш, недок., НАЗУТИ, ую, уєш, док., перех. Надівати на 'ноги взуття; взувати. - Настали жнива - давай нашу ціну; незгода, - назувай сам постоли та й гайда з серпом на поле (Коцюб., II, 1955, 45); Похапки назула вона на дівчинку старі..чоботи, накинула юпку, платок (Мирний, II, 1954, 299); Назув [Терешко] великі шкарбани, знайшов облізлу ..батькову шапку й пішов з хати (Епік, Тв., 1958, 392).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назуваю | назуваємо |
2 особа | назуваєш | назуваєте |
3 особа | назуває | назувають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назуватиму | назуватимемо |
2 особа | назуватимеш | назуватимете |
3 особа | назуватиме | назуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | назував | назували |
Жіночий рід | назувала | |
Середній рід | назувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назуваймо | |
2 особа | назувай | назувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | назуваючи | |
Минулий час | назувавши |