наклонювати
НАКЛОНЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКЛОНИТИ, клоню клониш, док., перех., діал. Направляти, спрямовувати. Хоч обоє любилися, але жінка не могла його наклонити на християнство (Фр., IV, 1950, 150); // Переконувати. - Вони [сини] носили йому їжу,.. та ніхто навіть не пробував наклонити старого перейти жити в їх хату (Оп., Іду..,1958, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наклонюю | наклонюємо |
2 особа | наклонюєш | наклонюєте |
3 особа | наклонює | наклонюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наклонюватиму | наклонюватимемо |
2 особа | наклонюватимеш | наклонюватимете |
3 особа | наклонюватиме | наклонюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наклонював | наклонювали |
Жіночий рід | наклонювала | |
Середній рід | наклонювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наклонюймо | |
2 особа | наклонюй | наклонюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наклонюючи | |
Минулий час | наклонювавши |