наляпувати
НАЛЯПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛЯПАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Розбризкувати, розливати рідину по поверхні чого-небудь. За обідом нехай тільки хто накришить хлібом на столі або розіллє борщ з ложки, - Василько так і гукне..: - А нащо так накришувати та наляпувати! (Вас., І, 1959, 206); // Бруднити чим-небудь мокрим. - Нащо ти наляпуєш зайвий раз у хаті? - сказала Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 302).
2. тільки док., перех. і неперех., розм. Наговорити багато непотрібного, пустого, зайвого. Гжехоткова налазиться весь день, наляпає тим язиком, як помелом... та й аби до ліжка (Фу., IV, 1950, 256).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наляпую | наляпуємо |
2 особа | наляпуєш | наляпуєте |
3 особа | наляпує | наляпують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наляпуватиму | наляпуватимемо |
2 особа | наляпуватимеш | наляпуватимете |
3 особа | наляпуватиме | наляпуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наляпував | наляпували |
Жіночий рід | наляпувала | |
Середній рід | наляпувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наляпуймо | |
2 особа | наляпуй | наляпуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наляпуючи | |
Минулий час | наляпувавши |