намелювати
НАМЕЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЛОТИ, мелю, мелеш, док., перех. 1. Мелючи, готувати у якій-небудь кількості. Встигли наші люди і скосити, й зібрати, і зерна намолоти, а все ще було тепло, як влітку (Мур., Бук. повість, 1959, 133).
2. тільки док., перен., розм. Наговорити чогось зайвого, пустого, непотрібного. [Гапка:] Що ти мені й слова не даєш вимовити? [Захарко:] Багато вже й так намолола! (Кроп., II, 1958, 136).
@ Намолоти сім мішків (кіп) гречаної вовни - те саме, що Наговорити сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). Повернеться [Паламарчик] в повіт і намеле Олексієві Федотовичу сім мішків гречаної вовни, очорнить, спаплюжить, що потім і не обмиєшся... (Речм., Весн. грози, 1961, 117).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намелюю | намелюємо |
2 особа | намелюєш | намелюєте |
3 особа | намелює | намелюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намелюватиму | намелюватимемо |
2 особа | намелюватимеш | намелюватимете |
3 особа | намелюватиме | намелюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намелював | намелювали |
Жіночий рід | намелювала | |
Середній рід | намелювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намелюймо | |
2 особа | намелюй | намелюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | намелюючи | |
Минулий час | намелювавши |