наморщувати
НАМОРЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОРЩИТИ, шу, щиш, док., перех. Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини. Сердито наморщував [Лазар] сіре у цеглястих плямах обличчя (Коцюб., II, 1955, 200); Вона замислюється, наморщує невисокий лоб (Стельмах, Хліб.., 1959, 534); // Нахмурювати, насуплювати (брови). Часами болізно у сні наморщить [велет] густі брови (Л. Укр., І, 1951, 459); Люба взяла газету, кумедно наморщила брівки (Собко, Справа.., 1959, 19); * Образно. Здавалося, що земля тут в хвилину гніву наморщила свою кору, як дикий звір шкуру, та й так і захолола (Коцюб., І, 1955, 252).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наморщую | наморщуємо |
2 особа | наморщуєш | наморщуєте |
3 особа | наморщує | наморщують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наморщуватиму | наморщуватимемо |
2 особа | наморщуватимеш | наморщуватимете |
3 особа | наморщуватиме | наморщуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наморщував | наморщували |
Жіночий рід | наморщувала | |
Середній рід | наморщувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наморщуймо | |
2 особа | наморщуй | наморщуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наморщуючи | |
Минулий час | наморщувавши |