намощувати
НАМОЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОСТИТИ, ощу, остиш, док., перех. і рідко без додатка. 1. Мостячи, накладати певну кількість чого-небудь. Любив він пахощі - і всякої трави Намощує було в тім курені надводнім (Рильський, Поеми, 1957, 229); Загадала [Кайдашиха] Лаврінові намостити на возі високо сіно, ще й заслати килимом (Н.-Лев., II, 1956, 316); Саїд відійшов від килимів та подушок, що мати намостила (Ле, Міжгір'я, 1953, 129); // Мостячи, влаштовувати, виготовляти що-небудь. Одарка кинулася і витягла усяке дрантя, намостила кубельце на полу, куди баба й положила дитину (Мирний, І, 1954, 53); Петро Карпович попросив намостити йому високу постіль, покласти кілька подушок під голову (Збан., Переджнив'я, 1955, 340); Гуси намостили поблизу гніздо і через кілька днів у ньому з'явилося велике зеленкувате яйце (Багмут, Опов., 1959, 53).
2. Те саме, що настилати 2. Довелося намощувати ще один настил (Шиян, Партиз. край, 1946, 126).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намощую | намощуємо |
2 особа | намощуєш | намощуєте |
3 особа | намощує | намощують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намощуватиму | намощуватимемо |
2 особа | намощуватимеш | намощуватимете |
3 особа | намощуватиме | намощуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намощував | намощували |
Жіночий рід | намощувала | |
Середній рід | намощувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намощуймо | |
2 особа | намощуй | намощуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | намощуючи | |
Минулий час | намощувавши |