намріяний
НАМРІЯНИЙ, а, е, поет. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний. Де ж ті білі, легкі бригантини? Це намріяний сон (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 125); // у знач. ім. намріяне, ного, с. Те, про що мріяли. Є майбутнє, збуджене думками, І віра, мов перила під руками. Коли спішиш над виром глибокості До дальнього, намріяного в гості (Воронько, Коли я.., 1962, 141).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | намріяний | намріяна | намріяне | намріяні |
Родовий | намріяного | намріяної | намріяного | намріяних |
Давальний | намріяному | намріяній | намріяному | намріяним |
Знахідний | намріяний, намріяного | намріяну | намріяне | намріяні, намріяних |
Орудний | намріяним | намріяною | намріяним | намріяними |
Місцевий | на/у намріяному, намріянім | на/у намріяній | на/у намріяному, намріянім | на/у намріяних |