наорювати
НАОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАОРАТИ, орю, ореш, док., перех. і без додатка. 1. Орати велику кількість. Скільки хліба за життя наорали вони, скільки сіна накосили, скількох людей нагодували! (Довж., III, 1960, 47).
2. тільки док., розм. Те саме, що зорати. Наори мілко та посій рідко, то й уродить дідько (Номис, 1864, № 7170); Поки він [царевич] будувавсь, кабан наорав зубом, насіяв вухом і заскородив хвостом (Стор., І, 1967, 66).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наорюю | наорюємо |
2 особа | наорюєш | наорюєте |
3 особа | наорює | наорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наорюватиму | наорюватимемо |
2 особа | наорюватимеш | наорюватимете |
3 особа | наорюватиме | наорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наорював | наорювали |
Жіночий рід | наорювала | |
Середній рід | наорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наорюймо | |
2 особа | наорюй | наорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наорюючи | |
Минулий час | наорювавши |