напівжартівливий
НАПІВЖАРТІВЛИВИЙ, а, е. Не зовсім серйозний, з відтінком жарту. - Бідна хата й не знає, яку велику честь роблять їй, - сказав син тоном напівжартівливим (Н.-Лев., І, 1956, 543); - Ви, здається, хочете втекти? - промовив невідомий спокійно, навіть з напівжартівливими нотками в голосі (Донч., II, 1956, 96).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напівжартівливий | напівжартівлива | напівжартівливе | напівжартівливі |
Родовий | напівжартівливого | напівжартівливої | напівжартівливого | напівжартівливих |
Давальний | напівжартівливому | напівжартівливій | напівжартівливому | напівжартівливим |
Знахідний | напівжартівливий, напівжартівливого | напівжартівливу | напівжартівливе | напівжартівливі, напівжартівливих |
Орудний | напівжартівливим | напівжартівливою | напівжартівливим | напівжартівливими |
Місцевий | на/у напівжартівливому, напівжартівливім | на/у напівжартівливій | на/у напівжартівливому, напівжартівливім | на/у напівжартівливих |