наточений
НАТОЧЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наточити1. Він був босий, голова розпатлана. Короткі штани галіфе, наточені в литках, гостро підкреслювали його худі ноги (Кучер, Трудна любов, 1960, 133): Гостро наточене лезо партизанової сокири виблискувало на сонці сріблястим промінчиком (Кир., Вибр., 1960, 322); * Образно. Тепер Маковеєві все зрозуміло.. Вигостреним зором, наточеним власною пристрастю, хлопець окмітовував [помічав] найтонші нюанси поведінки Ясногорської і Черниша (Гончар, III, 1959, 409); Юхим.. заглянув за двері, побачив наточений мишами ворох землі і підсунув до нори мишоловку (Чорн., Потік.., 1956, 357); Дмитро, приминаючи верзунами химерно наточені черв'яком купинки землі, іде до катраги (Стельмах, II, 1962, 273).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наточений | наточена | наточене | наточені |
Родовий | наточеного | наточеної | наточеного | наточених |
Давальний | наточеному | наточеній | наточеному | наточеним |
Знахідний | наточений, наточеного | наточену | наточене | наточені, наточених |
Орудний | наточеним | наточеною | наточеним | наточеними |
Місцевий | на/у наточеному, наточенім | на/у наточеній | на/у наточеному, наточенім | на/у наточених |