недоумкуватість
НЕДОУМКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. недоумкуватий. В. Самійленко розкриває в сатирі ті беззаконня і насильства, які чинять ці "поважні" особи [йдеться про царських сатрапів], глузує з їхньої тупості, жорстокості, недоумкуватості (Вітч., 2, 1964, 167).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недоумкуватість | недоумкуватості |
Родовий | недоумкуватості, недоумкуватости | недоумкуватостей |
Давальний | недоумкуватості | недоумкуватостям |
Знахідний | недоумкуватість | недоумкуватості |
Орудний | недоумкуватістю | недоумкуватостями |
Місцевий | на/у недоумкуватості | на/у недоумкуватостях |
Кличний | недоумкуватосте | недоумкуватості |